Класичний Художній Альтернативний Театр, який переважно звертається до вітчизняної та зарубіжної класики, нещодавно поставив п’єсу сучасних київських драматургів Сергія Кисельова та Андрія Рушковсього „Єврейський годинник”.
Кілька років тому Катаріна Сінчілло, яка є художнім керівником КХАТу вперше побачила цю виставу у перекладі українською мовою в Київській академічнім майстерні театрального мистецтва „Сузір’я”. І хоча це була лише звичайна комедія, але Катаріна зрозуміла, що п’єса значно глибша за змістом і вирішила обов’язково здійснити її нове сценічне прочитання.
„Хоча це сучасна п’єса, але тут порушуються вічні проблеми, які в усі часи хвилювали людей – добра і зла, любові, щирості почуттів. Характери персонажів „Єврейського годинника” перегукуються з чеховськими героями. Це люди з долею, що не відбулася. Вони шукають шляхи, як стати особистостями, намагаються зрозуміти, які цінності є справжніми у цьому житті”, — таку характеристику твору дав головний режисер театру Віктор Кошель, який разом з Катаріною Сінчілло створив нову постановку.
Очевидно не варто переповідати зміст побаченого, адже кожен бажаючий може це зробити сам. Варто лише зазначити, що це п’єса про наше сучасне життя, а вісім персонажів – бізнесмен, повія, сутенер, вчителька, охоронець, лікар, жінка-депутат та політолог наче представляють наше хворе суспільство у мініатюрі. Здавалося б такі різні типи, але між ними багато спільного. Адже у кожного у душі є темне і світле, кожен веде внутрішню боротьбу між добром і злом. І як виявляється, повія може бути більш порядною людиною, чим скажімо депутат.
Кожен з акторів – Катаріна Сінчілло, Ірина Бенюк, Юрій Шульган та Тімур Iбраімов створює по два дуже різних персонажі. І створює досить переконливо. Але вистава ще перебуває у стані творчого пошуку, у творчому пошуку й актори. Але вже зараз можна окремо відзначити гру Катаріни Сінчілло та молодої талановитої актриси Ірини Бенюк. Їм притаманні природний дар та працелюбність, а ще артистки вміють швидко перевтілюватись, тому їм добре даються як серйозні, так і комедійні ролі. „Не можна грати наполовину, потрібно жити своїм образом, тоді глядачі тобі повірять”, — зізналася Ірина Бенюк.
А юні актори Олександра Криворученко та Марія Кульбаєва, які грають янголів, своєю дитячою безпосередністю наповнюють постановку щирістю і теплотою.
Але напевно головним персонажем „Єврейського годинника” є „Біблія”. Ця велика книга дає нам змогу все почати спочатку, підказує, що потрібно змінити в житті. Однак ми дуже рідко дослухаємося до цих порад. А сам єврейський годинник, який переходить з рук в руки героїв іде у зворотному напрямку і цим теж неначе натякає, аби вони повернулися назад, спробували проаналізувати та змінити своє життя. Проте, нажаль, даремно.
Ще один надзвичайно важливий персонаж – пісні у виконанні групи „Ундервуд”. Ці пісні є камертоном всієї вистави. Сучасні музичні твори можуть спочатку здатися легкими для сприйняття, однак насправді вони з глибоким філософський змістом, інколи парадоксальні.
Один з глядачів після перегляду вистави зазначив, що „Єврейський годинник” глибший за змістом від „Фауста” Гете. Звичайно, можна не погодитися з такою думкою, але очевидно, що вона теж має право на існування. Взагалі ж кожна аудиторія сприймає виставу по своєму. Для одних вона лише підніме настрій, інших змусить замислитися над своїм життям, а ще дехто замислиться над сенсом життя взагалі. Художній керівник театру К.Сінчілло вважає, що після перегляду вистави кожна людина повинна змінитися і стати хоч трохи кращою. Тоді робота режисерів та акторів не буде даремною.
Один з авторів – Сергій Кисельов нажаль не дожив до прем’єри. А Андрій Рушковський відвідує майже кожен показ нової вистави. За його словами постановка ставить перед глядачем багато питань. На частину з них відразу дає відповіді, а на деякі кожному доводиться шукати відповіді самому.
Наразі в одному з київських театрі готується прем’єра за ще однією п’єсою С.Кисельова та А.Рушковського.
Едуард ОВЧАРЕНКО
Газета „Демократична Україна” № 21 (23964), 24 травня 2013 року.
