Закончила Институт культуры по специальности театральная режиссура( Киев 1991г.) и актёрский факультет заочного отделения ГИТИСа( Москва 1995г.).Работала в зарубежных телевизионных,рекламных,
Катарина Синчилло
Актор це немов велосипидист
Нещодавно на сцені Київського драматичного театру „Браво”
відбувся показ вистави „Йоганна, жінка Хусова”, за драмою Лесі
Українки, що був присвячений ювілею заслуженого артиста України,
головного режисера Класичного Художнього Альтернативного Театру
(КХАТу) Віктора Кошеля і став бенефісом митця.
У родині Кошелів акторів не було, сестра Віктора Лариса відвідувала
народний театр (раніше було багато народних театрів, але зараз вони майже
зникли). Одного разу вона показала брату книгу Станіславського „Робота
актора над собою”. В першу чергу зацікавили фотографії у цій книжці, а
також виникло питання, що ж таке театр. Лариса пояснила дуже просто –
„театр це система, що дозволяє режисеру та акторам перетворювати людину
у що вони забажають, але для цього потрібно багато працювати”.
Чехов в стилi романсу
Свій другий театральний сезон Класичний художній альтернативний театр розпочав прем’єрою вистави „Чайка” за мотивами однойменної п’єси Антона Чехова.
Хоча сценічна доля чеховської „Чайки” не така багата як, скажімо, „Дяді Вані”, „Вишневого саду” чи „Трьох сестер”, але все ж таки досить цікава. Перша її прем’єра відбулася на сцені імператорського Олександрійського театру 17 жовтня 1896 року. У виставі були задіяні провідні актори театру, а Ніну грала сама В. Коміссаржевська. Однак, А. Чехов, який на той час вже був визнаним прозаїком, не дуже тішився тим, що бачив на репетиціях, а тому не надто сподівався на успіх. Але те, що сталося перевершило його найгірші очікування. Прем’єра увійшла в театральну історію як нечуваний провал.
У пошуках дива
Однією з помітних подій минулого театрального сезону стало
створення Класичного Художнього Альтернативного Театру та прем’єра
у цьому театрі містичної феєрії „До”, створеної за п’єсою Катаріни
Сінчілло „Йду до тебе”.
Класичний Художній Альтернативний Театр – це об’єднання акторів
київських театрів, які свого часу брали участь у телевізійному
проекті „Тридцять сонячних поезій”. Плани нового творчого колективу
досить амбітні. Як відомо, усі часи фінансової кризи траплялися в періоди
духовного занепаду суспільства, як наслідок порушення балансу між
матеріальним і духовним. І саме за альтернативу духовному сурогату та
несмаку, яким нас годують з екранів телевізорів, вони пропонують глядачам
новостворений театр.
Двi вистави про вiчне
Київський драматичний театр „Браво”, крім показу власних вистав люб’язно надає сцену іншим талановитим театральним колективам. Нещодавно тут відкрив свій третій сезон Класичний художній альтернативний театр.
Розпочався сезон постановкою п’єси Сергія Кисельова та Андрія
Рушковського „Єврейський годинник”. Відразу виникає питання – чому
театр, спрямований на класику, цього разу звернувся до сучасної драматургії?
Як виявляється, у цьому немає ніякого протиріччя. „Хоча це сучасна п’єса,
але тут піднімаються вічні проблеми, які в усі часи хвилювали людей – добра
і зла, любові, щирості почуттів. Характери персонажів „Єврейського
годинника” перегукуються з чеховськими героями. Це люди з долею, що не
відбулася. Вони шукають шляхи як стати особистостями, намагаються
зрозуміти, які цінності є справжніми у цьому житті”, – зізнався головний
режисер театру Віктор Кошель.