Катаріна Сінчілло: «Найбільша загадка на Землі – це Людина»

Кожен театральний сезон Класичний Художній Альтернативний Театр завершує презентацією нової вистави. Не став виняток і 2017 рік. Новою робот ою театру став спектакль «Джузі Каліостро» за Олексієм Толстим. Про цей спектакль наша розмова з художній керівником КХАТу Катаріною Сінчілло. 

– Чим Ваш театр зацікавив цей матеріал? Чи плинув на Ваш вибір фільм «Формула кохання»?

– У першу чергу нас зацікавила особистість Графа Каліостро – одного з найзагадковіших персонажів у всесвітній історії. А оскільки у вересні цього року у нашого провідного актора і головного режисера театру Віктора Кошеля буде ювілей, то вибір матеріалу для постановки був за ним. З дитинства він уявляв себе Графом Монте Крісто, знаючи про це, я запропонувала йому історію про Графа Каліостро. Вони обидва не мали графського титулу від народження і створили себе самі. Віктор перевернув гори матеріалу про Великого Магістра, так само, як і автор сценарію фільму «Формула Кохання» Григорій Горін. Я, наприклад, дуже люблю цей фільм, як і всі постановки Марка Захарова, як у кіно, так і на сцені. 

– Чому події Ви перенесли до Полтавщини і українізували сюжет? 

– Театр КХАТ не змінює своїх традицій і завжди пропонує глядачеві свою оригінальну, іноді навіть досить сміливу версію історичних подій чи класичних п’єс.

Після допрем’єрного показу нам запропонували назвати цю виставу «Формула Кохання. Українська версія.» або «Пригоди італійців під Полтавою». Робочою назвою вистави була «Кохання Графа Каліостро». Наразі ми ще знаходимося у творчому пошуку щодо назви. Ми вважаємо, що зараз нашій країні бракує справжніх патріотичних комедій, нас не влаштовує те, що пропонує телебачення, вистави на суржику, що стали модними у багатьох театрах, тому і перенесли дію вистави під Полтаву, щоб запропонувати глядачам свій варіант української комедії. Це перша наша вистава, яку ми зробили не за конкретною п’єсою, а за мотивами творів декількох авторів, переважно за мотивами Олексія Толстого. Присвятили виставу Світлій пам"яті Григорія Горіна, використовуючи найулюбленіші діалоги з його сценарію, але у власній інтерпретації. 

– Як довго тривав репетиційний процес, в чому особливості цієї постановки?

– Репетиційний процес у нас, як завжди, тривав дев’ять місяців, ба навіть, більше. Створювалася нова своя п’єса, потім музична та вокальна партитура вистави. У кожного актора процес пошуку свого персонажа триває й досі.

– Яку головну ідею Ви хотіли втілити у виставі?

– В усі часи, скільки існує людство, люди намагаються відкрити формулу кохання, безсмертя, вічної молодості. Забуваючи про те, що найбільша загадка на Землі — це Людина. Її Душа, яка і є вічно молодою, безсмертною, якій божественним провидінням дарована здатність кохати. Лікування і спасіння однієї душі можливо тільки за допомоги іншої душі – у цьому і полягає секрет формули кохання, коли не розмірковуючи, можеш віддати власне життя за спасіння душі іншої людини.

– Ви граєте двох різних персонажів, розкажіть про цю роботу.

– По суті це два боки однієї медалі. Це дві жінки, які живуть в кожній з нас – від блудниці Марії Магдаліни до Марії Божої Матері. Одруженим Граф Каліостро був один раз, але деякі джерела стверджують, що ім’я його дружини було Марія, а деякі, що звали її Лоренца. Так виникла ідея зробити ці персонажі діаметрально протилежними, але з одним обличчям.

– Характеристика інших персонажів, кого б з акторів могли виділити, чи були дебюти?

– Оксана Гармаш виконувала маленьку роль служниці, що дуже любить співати, грає на бандурі і завжди першою затягує якусь народну пісню, це був її дебют у театрі КХАТ. До того вона працювала у Черкаському обласному музично-драматичному театрі. Цікаві акторські роботи у Олександри Рудницької, яка грає звабливу Химку та Наталі Шаркевич, яка грає харизматичну Федору Іванівну. У несподіваному амплуа у цій виставі з"являється Валерій Рождественський (Олексій Федяшев). Багато акторських знахідок у Віктора Кошевенка, який в цій виставі образом Маргадона полонив всю жіночу половину глядацької зали. І звичайно ж, яка могла б бути історія про Графа Каліостро, якби в театрі не було настільки переконливого Великого Магістра, як заслужений артист України Віктор Кошель.

– Особливості сценографії, костюми. 

– Щодо сценографії, то це наразі найбагатіша вистава, мабуть, з усіх незалежних театрів Києва. Справжні скульптурні композиції у поєднанні з цілими арками квітів створюють сценічний образ вистави- чудернацький весільний торт в українському стилі. Театр КХАТ висловлює подяку Театру Квітів Ірини Іванової за підтримку і творчій підхід у створенні образу вистави, сценографії тощо. КХАТ завжди вражає своїми костюмами, тут вони зроблені з тонкою іронією, італійським шиком та українською аутентичністю. Вистава, де Сінчілло не змінює вбрання, як у своїх телепрограмах, може розчарувати глядача, тому тут в неї дев’ять переодягань. 

– Важливе місце у виставі займають музика і пісні. Розкажіть про роботу над музичним оформленням спектаклю.

– Вокальну партитуру розробляв один з режисерів-постановників вистави — заслужений артист України Віктор Кошель, а музичну партитуру, як завжди, другий режисер- постановник Катаріна Сінчілло. Хоровим співом опікувалася актриса Оксана Гармаш, що має не тільки театральну, а й консерваторську освіту.

– Настільки Ви задоволені допрем’єрним показом, чи плануєте щось змінювати у виставі?

– Це одна з головних традицій КХАТу – Прем’єра кожної вистави завжди кардинально відрізняється від допрем’єрного показу. Тому прихильники театру намагаються потрапити як на допрем’єрний показ, так і на Прем’єру, бо зазвичай це дві різні вистави. Через велику кількість глядачів і пере-аншлаг, всім навіть не вистачило приставних стільців, доприм’єрний показ було затримано аж на 30 хвилин — це у нас вперше. Прем’єру плануємо на 16 вересня, деяким персонажам додамо тексту, а дещо доведеться скоротити, допрацюємо деякі костюми. На допрем’єрому показі акторам було дозволено гратися зі своїми персонажами, навіть іноді бешкетувати, хуліганити, щоб їх відчути. Але в цілому авації глядацької зали підтвердили, що ми на вірному шляху.

Спілкувався Едуард ОВЧАРЕНКО

Эта запись опубликована в рубриках: Джузі Каліостро. Постоянная ссылка.

Обсуждение закрыто.