Кожна нова вистава Класичного Художнього Альтернативного Театру — свідчення творчого зростання колективу, удосконалення професійної майстерності його акторів. Чим далі, театр ставить перед собою складніші та амбітніші завдання. Та, напевне, найскладніше було втілити у життя останній на сьогодні творчий задум театру — поставити п’єсу Вільяма Шекспіра «Гамлет».
Якщо про свої ролі у виставах «Чайка», «Собака на сіні» чи «Безіменна зірка» художній керівник КХАТу Катаріна Сінчілло мріяла ще змалку, то про те, аби зіграти Гамлета, навіть не замислювалася. І коли головний режисер театру Віктор Кошель запропонував їй узяти для нової постановки цю виставу і зіграти і в ній головну роль, то вона дуже здивувалася.
«Коли на прохання нашого головного режисера подумати про постановку «Гамлета» я ще раз перечитала цей шедевр світової драматургії, то раптом зрозуміла, що це все написано про мене і про мого найближчого друга — поета і кіносценариста Олега Ремпинського, який у жовтні 2015 року пішов із життя. І я відчула головне — мені є що сказати людям і світу цими текстами, я маю розказати свою історію, сучасну, актуальну, до того ж історично достовірну. І присвятила її світлій пам’яті Олега Ремпинського», — розповіла Катаріна Сінчілло.
У новій постановці всі дійові особи є головними, а кожен із виконавців збагатив свою роль власними людськими рисами та життєвим досвідом. Напевне, ролі у виставі стануть етапними у творчому житті кожного з акторів, задіяних у «Гамлеті». Це і певний щабель майстерності в акторській біографії Валерія Рождественського, і багатообіцяючий початок творчого шляху для Наталії Шаркевич, Олександри Рудницької, Івана Ганева.
Для Дениса Воронкова робота в «Гамлеті», можливо, стане вирішальною у житті. Виконавець зможе врешті дати собі відповідь на запитання — бути йому глибоко драматичним актором чи обмежити своє амплуа музичними комедіями? У заслуженого артиста Україна Віктора Кошеля роль у «Гамлеті» була дипломною роботою під час навчання у Театральному інституті імені Івана КарпенкаКарого, а сьогодні він знову повертається до цього великого драматургічного матеріалу. Але, напевне, стрижнем спектаклю стала роль Гамлета у виконанні К. Сінчілло.
Щойно глядач потрапляє до зали, він опиняється серед простору, обмеженого лампадами, у центрі — трон з мечем, а над ним — Всевидяче Око. Один із персонажів — Гораціо грає на сопілці, що є старовинним українським музичним інструментом. В основу музичного оформлення покладена музика Вілли Лобоса Бахініана, в одній із частин якої вухо вловлює тему, дуже подібну до української мелодії. Також використано твори Горана Бреговича, а у фіналі звучить пісня Бориса Гребенщикова.
За версію постановників Гамлет народився дівчинкою та заради збереження трону і королівської влади в руках династії Король і Королева відважилися приховати цей факт і видати дочку за сина. Коли свідком розкриття цієї таємниці стає Офелія, то вона гине не від божевілля, а їй допомагає піти з життя королева Гертруда.
Це — лише одна з родзинок нової постановки, а допитливий глядач знайде для себе тут ще багато нового і цікавого. Лише зазначимо, що нова версія «Гамлета» перегукується з іншими творами Шекспіра. Деякі сцени нагадують п’єси «Макбет», «Ромео і Джульєтта», комедію «Дванадцята ніч». Діалоги персонажів гармонійно доповнюють сонети Шекспіра, що є вершиною його поетичної творчості.
«Кожен час має свого Гамлета. Для нас було важливим поставити «Гамлета» актуальним саме сьогодні. Тиранія знецінює людські життя, а справедливість, піднімаючись зі своїх глибин, послаблює могутність державного демона. Під час лихого царювання у багатьох не вистачає сил для опору злу насильства. Головне — це вибір, який робить кожен із нас у своєму земному втіленні, кому ти служиш і що залишиш після себе», — розповів режисер-постановник, заслужений артист України Віктор Кошель. Очевидно, ці слова є ключем для розуміння нової вистави.
Новонародженим «Гамлетом» КХАТ відкриє 11 вересня свій 7-й театральний сезон. Цей показ стане бенефісом художнього керівника театру — Катаріни Сінчілло.
Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото Анни Лі
