У день народження відомого українського актора, народного артиста України Валентина Шестопалова, який передчасно пішов з життя, у Класичному Художньому Альтернативному Театрі показали містичну феєрію „До”, що була присвячена пам’яті цієї щирої людини та талановитого митця.
Першим варіантом вистави була літературно-мистецька композиція, поставлена заслуженим артистом України Тарасом Жирком до презентації поетичної збірки Катаріни Сінчілло „30 сонячних поезій”. А вже наступного року народилося продовження вистави, яке назвали другою дією, постановку якої здійснив вже сам Валентин Шестопалов. Вистава мала значний успіх, всі актори, які брали участь в її створенні, стали спорідненими душами, а В.Шестопалов запропонував поставити її у театрі „Актор”, художнім керівником якого він був. У новій постановці артист грав роль Бога, як творця прекрасної п’єси життя, що написана для кожного персонажа. Коли Класичний Художній Альтернативний Театр став самостійним театральним колективом, тут зробили четверту версію вистави. У цій версії, постановку якої здійснили заслужені артисти України Віктор Кошель та Олена Хижна вже використовувалось відео, а Валентин Шестопалов грав свою роль у запису, звертаючись до всіх дійових осіб і до глядача нібито з іншого світу, наче звідкись згори. Він дуже любив цей спектакль і якось зазначив: „Ці вірші настільки потужніші за нас, що для нас головне завдання – донести їх до глядача і не зіувати своєю грою”.
Про що ж вистава „До”? В основі сюжету лежить досить поширена тема – любовний трикутник. Жінка і два чоловіки, кожен з яких кохає її по своєму. Герої, ролі яких виконують заслужені артисти України Віктор Кошель і Олена Хижна, актори Катаріна Сінчілло, Ірина Бенюк і Анатолій Суханов намагаються знайти вихід із життєвого лабіринту, сповненого пасток, які вони створили самі для себе. Тіло в них перетворюється на в’язницю для власної душі. На жаль вони не мають мужності змінити те, що можуть і повинні змінити, а також душевного спокою прийняти те, чого змінити неможливо. І що головне – у них не вистачає мужності відрізнити одне від іншого.
Містичний вплив вистави на підсвідомість глядачів підтримує класична музика і живий (без мікрофонів) вокал. Мінімум декорацій та стилізоване вбрання учасників дійства відводить глядача від явної прив’язки, де і в який час відбувалися події. Очевидно, автори не ставили собі за мету, щоб глядач обов’язково зрозумів усі подробиці та деталі цієї містичної феєрії. Головна мета проекту – позитивний вплив на свідомість. Можливо, комусь вона хоч трохи допоможе очиститись духовно і нагадає про нас таких, якими нас створив Господь. І ту долю, яку він підготував для кожного, не потрібно псувати непродуманим вибором, щоб не повторювати помилок героїв цієї вистави.
Хоча під час останнього перегляду містичної феєрії з технічних причин не вдалося побачити на відео Валентина Шестопалова, але всі артисти, та, ймовірно, й глядачі відчували його присутність.
А ось що розповіли про нього актори КХАТу:
Катаріна Сінчілло: „Валентин Шестопалов дорогий нам не тільки як великий актор, ми його вважаємо „хрещеним” батьком нашого театру.
Олена Хижна: „Шестопалов завжди з нами. Доки він у нашому серці, доти й буде жити”.
Віктор Кошель: „З Валентином Шестопаловим ми двадцять років працювали в одному театрі. Разом грали у виставі „Маскарад”. Він був доброю людиною і життєлюбом. А ще дуже суворим до себе. Актор ніколи не жалів себе для сцени і для всіх нас”. А нова, вже п’ята версія вистави „До”, напевне народилася завдяки його незримій допомозі.
Едуард ОВЧАРЕНКО
Газета “Демократична Україна”, № 43 (23986), 25 жовтня 2013 року.
