О дальнейшей работе театра
О продлении карантина
До уваги глядачів! Театр КХАТ продовжує перебувати в режимі карантину, як і всі мистецькі заклади нашої країни до 24.04.2020 включно. Всі придбані вами квитки на всі вистави цього періоду, вважатимуться дійсними на будь-яку виставу нашого театру, як тільки-но карантин в Україні закінчиться. Потрібно буде тільки узгодити з касиром Будинку Актора нову обрану вами дату та місця відповідної цінової категорії. З повагою ваш Театр КХАТ.
О продлении карантина
До уваги глядачів! Театр КХАТ продовжує перебувати в режимі карантину, як і всі мистецькі заклади нашої країни до 24.04.2020 включно. Всі придбані вами квитки на всі вистави цього періоду, вважатимуться дійсними на будь-яку виставу нашого театру, як тільки-но карантин в Україні закінчиться. Потрібно буде тільки узгодити з касиром Будинку Актора нову обрану вами дату та місця відповідної цінової категорії. З повагою ваш Театр КХАТ.
Прем’єра романсу з зіркою
ЕДУАРД ОВЧАРЕНКО 26.03.2020, 14:58
Напередодні запровадження карантину у приміщенні Будинку актора Класичний Художній Альтернативний Театр представив прем’єру нової версії вистави «Чайка» Антона Чехова. Вистава стала помітною подією в культурному житті не лише Києва, але і всієї країни. Одну з головних ролей грає народна артистка України Лариса Кадочнікова.
— Прем'єра відбулася в день народження КХАТу, — розповала художній керівник театру Катаріна Сінчілло. — Під час вистави була відзнята її відеоверсія, зроблені фото для книги про Ларису Валентинівну Кадочнікову. Адже й для неї, живої легенди театру і кіно, зірки світового рівня, нагородженої багатьма найпристижнішими міжнародними преміями, в тому числі й Голівудом, народної артистки України ця постановка стала знаковою. Бо вперше глядачі побачили велику актрису в ролі Аркадіної в легндарній чеховській «Чайці». Роль, що ніби написана для неї і про неї. У глядачів, що добре знають її біографію, склалося враження, що вона нічого не грає й розмовляє не чеховськими текстами, а говорить від себе і про себе, про свою долю, будучи прикладом актриси, для якої не існує ані старості, ані смерті: «Ось вам, як ципочка, хоч п’ятнадцятирічну дівчинку грати!» В цьому місці вистави зала вибухнула оплесками. І дійсно, окрім величезного акторського досвіду і таланту, геніальної стрічки «Тіні забутих предків» Параджанова, скарбниці зіграних нею ролей у Національному театрі ім. Лесі Українки, Кадочнікова уособлює собою диво природи, що попри всі її закони залишається дивовижною жінкою з королевською поставою та легкою ходою, не підвладною часу жінкою без віку. Вона довго думала і вагалася, радилася з художній керівником театру, в якому працює, перш ніж дати згоду на участь у цій постановці.
Знайомство Лариси Кадочнікової з Театром КХАТ відбулося на виставі «Гамлет» Вільяма Шекспіра, на яку її запросив колега по Національному академічному театру ім. Лесі Українки актор та головний режисер КХАТу, заслужений артист України Віктор Кошель. Вона була приємно здивована і водночас вражена тим, що відкрила для себе такий цікавий театр у Києві. Потім навіть декілька разів поспіль Лариса Валентинівна подивилася «Зірку Б…» Міхая Себастіана, а згодом — і всі інші вистави театру. Приблизно три роки вона розмірковувала, знайомилася з КХАТом, перш ніж дала свою згоду на участь у цій виставі. За збігом обставин, як і свого часу МХАТ, прем’єрою першої версії «Чайки» Антона Чехова КХАТ відкривав свій 2-ий театральний сезон 11 вересня 2011 року. Увагу глядачів тоді привернула оригінальна режисерська компіляція одного з найвідоміших шедеврів світової драматургії, нова незвичайна трактовка персонажів, сучасне сповідальне звучання та дивовижне відчуття славнозвісної чеховської атмосфери. Ми, зголоднілі за роботою, актори, тоді за три місяці створили предтечу майбутнього шедевра, що власне багато в чому і визначила долю самого КХАТу. З кожною новою версією, новим акторським складом вистава вдосконалювалася і поглиблювалася, вона переживала певні етапи свого розвитку, готуючись до цієї Прем’єри романсу з зіркою. Наприкінці минулого сезону ми віддали нашу компіляцію п’єси Кадочніковій і почали думати, як режисери, над новою версією, ще фактично не маючи її згоди, і тільки в жовтні-листопаді розпочали репетиції. В порівнянні з першою версією це геть інша вистава. Зріла, доросла, глибока, витримана роками, як добре вино, що перебродидо й настоялося. З першого складу одну й ту саму роль Бориса Олексійовича Тригоріна грає тільки заслужений артист України Віктор Кошель. Я в першій версії грала Аркадіну, тепер граю Ніну Зарєчну, решта акторів КХАТу грають у цій виставі вперше. Зараз це справжній зірковий склад КХАТівської «Чайки»: Ірина Миколаївна Аркадіна — нар. арт. України Лариса Кадочнікова, Борис Олексійович Тригорін — засл. арт. України Віктор Кошель, Ніна Михійлвна Зарєчна — арт. Катаріна Сінчілло, Семен Семенович Медведенко — арт. Віктор Кошевенко, Маша — арт. Тетяна Лозіна. І наймолодший актор цього складу Володимир Волк грає Костянтина Гавриловича Трєплєва.
Глядач назвав цю виставу чарівною, відвертою і дуже чесною, а головне — по-справжньому чеховською. Диво театру відбулося, тому вистава і відчувається чарівною, коли забуваєш, що знаходишся в театрі, коли здається, що потрапив у вир подій іншого життя, вчинків і думок інших людей, яких вже нема. Найбільше усіх вразив, вже традиційно для вистав КХАТу, дуже світлий фінал, коли з’являються такими, як були на початку, Трєплєв і Ніна, син обіймає маму — велику актрису епохи і на старовинному фото завмирають три щасливі закохані пари.
У Класичному Художньому Альтернативному Театрі обіцяють, що відразу після завершеня карантину вони знов запросять глядчачів на легендарну виставу з легенднарною актрисою в одній з головних ролей.
Чеховський «Ведмідь» з українським корінням
ЕДУАРД ОВЧАРЕНКО 26.02.2020, 13:15
Новою роботою Класичного Художнього Альтернативного Театру стала вистава «Ведмідь.UA» за Антоном Чеховим. Вже традиційно нову постановку представили в Будинку актора. Вистава стала бенефісом однієї з провідних актрис театру Тетяни Лозіної.
Актриса вже 25 років самовіддано служить театру. 20 років працювала у Київському академічному театрі юного глядача на Липках, а нині — у КХАТі. Також вона тут виконує обов’язки зав. трупою та заступника директора театру. В її репертуарному листі ролі, про які може тільки мріяти будь-яка актриса — Королева Гертруда в «Гамлеті» Вільяма Шекспіра, Мадмуазель Ку-ку в «Зірці Б…» Міхая Себастіана, Марція та Мелхола в «Йоганні» Лесі Українки, Анарда в «Собаці на сіні» Лопе де Вега, Федора Іванівна в «Ночі з графом Каліостро» за мотивами Олексія Толстого, Віка в «Морзі № 5» Неди Нежданої, Інна в «Придурках» Олександра Карабчієвського, Проститутка та Лікарка в «Єврейському годиннику» Сергія Кисельова та Андрія Рушковського, дружина Олена в «До і потім» Катаріни Сінчілло, Попова у виставі «Ведмідь UA» Антона Чехова. А зараз вона репетирує Машу в «Чайці» Антона Чехова. Наразі Тетяна Лозіна зіграла в театрі КХАТ навіть більше ролей, ніж його засновниця Катаріна Сінчілло.
— Може це прозвучить і не романтично, але роль Олени Попової не була моєю мрією, — зізналася актриса. — Це вибір керівників театру, але я їм вдячна за це. Працювати з таким матеріалом як Чехов, завжди щастя для актора. Тому що це драматургія найвищого ґатунку. До того ж, не кожному актору випадає такий фарт, як мати у своєму репертуарі роль у п’єсі Чехова. Олена Попова, роль якої я виконую — особистість неоднозначна, в принципі, як і належить справжній жінці. Вона, водночас, чутлива і сильна, пристрасна і віддана. Такі ролі завжди цікаві. Перші покази виявили, що вистава зацікавила глядачів, але, водночас, викликала і суперечки. Тому що для когось це цікаво, інтригуюче, весело і, разом з тим, глибоко, а для когось це зовсім не Чехов. Зрозуміло однозначно, що вистава є… Вона відбулася… А далі починається шлях вдосконалення, можливо навіть змін… І звісно, я продовжую думати про свою роль… Це безкінечний процес… Інакше не може бути…
Це вже друге звернення театру до творчості Чехова. До цього була «Чайка.
— Чехов не просто цікавий, він геній світового масштабу, як письменник. А як драматург — він настільки неповторний, що навіть порівняти його немає з ким, — наголосила художній керівник КХАТу Катаріна Сінчілло. — Не всі актори можуть грати Чехова, не всім режисерам він відкривається. Це дуже витончений майстер, що заглиблюючись у психологію відносин, стосунків, характерів та вчинків своїх персонажів, дозволяє глядачам у кожному впізнати себе.
Наша вистава називається «Ведмідь.UA», а не просто «Ведмідь», як п’єса Антона Чехова. Тому місце дії (Україна) закладено вже в назві. Певною мірою цю виставу можна назвати продовженням та розвитком теми спектаклю про графа Каліостро, яка нам з заслуженим артистом України Віктором Кошелем, як режисерам-постановникам, дуже сподобалася. Але це все ж таки інша історія, дуже сучасна і актуальна саме сьогодні.
Ідея цієї вистави народилася влітку, коли ми з Віктором під час відпустки відпочивали у Чорногорії, де відбувається фестиваль «Котор-Арт». Ми намагаємося не пропускати жодної театральної події цього міжнародного проекту. Нас вразила моновистава за Чеховим і захопила ідея зробити власну українську самобутню й неповторну версію цього твору. Коли повернулися до Києва, то вже у вересні розпочали сезон з втілення у життя своїх намірів. Під час репетицій відбулася заміна актора, що мав грати Смірнова, і все стало на свої місця.
Ми ніколи не доповнюємо світових шедеврів своїми авторськими текстами. Але фішка КХАТу — це відтворення подій, які є в п’єсі, але відбуваються за лаштунками, або просто без слів. Ми ставимо те, що написано в автора, треба тільки уважніше читати. Це, на мій погляд, і є справжня режисура. Не дописувати свої фантазії до текстів автора, а відкривати те, що є в його текстах.
Одна з найглобальніших проблем людства сьогодні, про яку ми говоримо у виставі, це самотність чоловіків і жінок, які живуть поруч, але не сприймають одне одного через не ідеальність кожного. Бог розділив нас на дві половинки — чоловіків і жінок, і це був його найкращий жарт. Наші мрії можуть здійснитися тільки тоді, коли ми в парі, коли приймаємо свою половинку, якою недосконалою вона не здавалася б.
Для актора Володимира Волка (Григорій Смірнов) — це була перша головна роль з таким великим текстовим навантаженням в театрі, до цього він більше працював у кіно. Його природня привабливість, притаманна йому органіка, зовнішність позитивного персонажа, почуття гумору, що співпало з почуттям гумору одного з режисері вистави, допомогли Володимиру зробити свого героя зрозумілим всім глядачам та симпатичним усім глядачкам в залі.
Для актриси Ангеліни Грищенко (Лукерія) це теж перша серйозна роль в театрі, яка була створена власне під неї, з урахуванням її психофізики. На першій прем’єрі-бенефісі Тетяни Лозіної майже кожна реприза молодої виконавиці викликала сміх та оплески. Ми, як режисери, намагалися створити максимум ситуацій, в яких вона б могла розкрити свою акторську обдарованість. На другу виконавицю цієї ролі Тетяну Бучацьку ще очікує випробування сучасним прочитанням Чехова. На першій прем’єрі вона грала невеличку роль Одарки, яку в наступному складі виконуватиме актриса Валерія Московенко.
Сценографія вистави — це сімейний склеп, де під портретом померлого чоловіка, що зраджував і не кохав свою дружину, живе весільна сукня та гротескно величезна конвалія. Костюми та пластика підкреслюють принади жіночого царства, в яке потрапляє головний герой сновидінь їхньої хазяйки.
Думаю, що вистава «Ведмідь.UA» має право зайняти гідне місце у репертуарі КХАТу, вона буде вдосконалюватися та розвиватися, як і всі вистави після прем’єри. Для нас будь-яка прем’єра — це народження дитини, яка потім має підрости, пройти всі належні випробування і стати дорослою виставою.
Найближчу історичну подію, яку готує КХАТ, можна буде побачити 13 березня на День народження нашого театру — найновішу версію програмної вистави, КХАТівської візитівки «Чайки» Антона Павловича Чехова в головній ролі з легендою театру і кіно, яку визнав і нагородив навіть Голівуд, народною артисткою України Ларисою Валентинівною Кадочніковою.